Люблю вислів «Люди, як книги». Справді, одні читаєш із захопленням, хочеться повільно розглядати ілюстрації, зі смаком перечитувати кожну сторінку, роздумувати над кожним реченням. В них є суть і зміст, є глибина та головна сюжетна лінія. Такі люди відкривають себе для вас кожен раз по-новому і вам подобається ваш стан при цьому. Такі люди-книги ведуть вас за собою і ви за ними слідуєте з цікавістю. І які б інші книги ви не читали, така книга вабить і хочеться перечитувати знову і знову, знаходити нові відчуття від уже прочитаних сторінок, або писати разом новий розділ чи можливо цілий том. Це книги, які хочеться брати з собою у подорожі, проводити з ними вечори біля каміну, бути з ними наодинці. Це завжди цікава та нова історія.
Є книги-пригоди, вони захоплюють, ти читаєш іх на одному диханні, але по закінченні історіі, закриваєш і все. Є книги із шалено дорогими та файними палітурками, навіть, на перший погляд, із цікавим для вас змістом, проте почавши читати, розумієш, що не відповідає очікуванню. У таких книг є ціна та немає цінності. Це коли ти розумієш, що людина тебе приваблює, але ще не знаєш чому. Та коли знайомишся ближче, то далі читати немає змісту. Від таких людей ти легко йдеш із зустрічі, закінчивши іі раніше відведеного часу, із розмови, із стосунків, при цьому подякуючи за досвід, бо це безцінно: ти не витратив свій дорогоцінний життєвий час на прочитання непотрібної для тебе сторінки. Є книги, які ти не розумієш, ти перечитуєш іх по кілька разів, з думками, що ти не так сприйняла, проте від цього твоє розуміння не стає яснішим. Це значить, що це не ваша книга, принаймні, зараз. Їх закриваємо та відкладаємо на полицю. Є книги, котрі хочеться переказувати та давати перечитувати іншим, про них натхненно розповідаєш. Є такі, котрі йдуть до смітника, щоб звільняти місце для цікавого та змістовного. Є книги-романи, короткі чи довгі, феєричні чи нудні. Книги-детективи із замислуватою сюжетною лінією, яку неможливо передбачити. Є книги, що дають нам знання, а є такі, що емоціі, є ті, в які ти поринаєш, а є такі, що читаєш поміж рядки, а також ті, котрі біглим поглядом.
Ми всі – люди-книги. Для себе, для оточуючих (для кожного це інший жанр та зміст). Ми пишемо себе, переписуємо, перечитуємо, оформляємо, малюємо ілюстраціі, наповнюємо ідеями і дуже важливо вірно добирати тих, кого ви захочете запросити допомогти вам писати ваші історії.
А так як наш життєвий час – це найдорожчий ресурс, що у нас є, то хочеться наповнити його цікавими книгами-людьми, історіями, що дають приємні емоціі, прожитими пригодами чи оповіданнями, що дають наснагу жити і творити, творити нові історіі, писати нові книги та ставати тією книгою, яка буде захоплювати твого читача. І, можливо, а так і буде, ти в один момент зрозумієш, що стала тією єдиною важливою книгою, в якій твій особливий читач знайшов ВСЕ. І тоді із легкість відповісиш на запитання із мультика «Моана»: «А хто ти у своєму серці?», «Що написано у твоїй книзі?». Гарного вам читання себе та інших.
Зоряна Головата.
Керівниця експертної групи з питань когнітивного управління
